– Сергію Олександровичу, як Ви змогли реалізувати свій творчий потенціал, коли перебували на державній службі, обіймали посаду начальника відділу культури і туризму райдержадміністрації?
– Ця робота була мені до душі. Тут можна було максимально реалізувати себе. Я прагнув працювати по-сучасному, бути кваліфікованим менеджером. Вважаю, що мені вдалося немало зробити з моїми однодумцями при підтримці влади. Тобто я організовував, вибудовував робочий процес, визначав основні напрями діяльності та розвитку галузі.
Зауважу, що культура, народне мистецтво, туризм – це ті сфери діяльності, де можна ефективно презентувати і популяризувати в Україні і світі наш славний Лохвицький край, багатий своєю історією і народними традиціями. Посада начальника відділу культури і туризму – це інструмент для ефективного впровадження всіх задумів, творчих інновацій у життя на рівні всього району.
Наполеглива праця і сміливі рішення, готовність взяти на себе відповідальність, здатність до самоорганізації – ось основа успіху. До цього я завжди і прагнув.
Зізнаюся. Жалкую, що працювати на посаді начальника відділу культури і туризму РДА довелося лише два роки. Але і за цей час я збагатився неабияким досвідом, котрий мені знадобиться у моїй подальшій діяльності.

– Скільки Вам потрібно було часу, щоб вивести галузь культури району на нові обрії, давши їй новий, якісний розвиток?
– Відділ культури і туризму – особливий і я далекий від думки, щоб його начальника призначали на десять-п'ятнадцять років. Гадаю, що за п’ять років я б зміг здійснити свої задуми і проекти. Напрацювань, звичайно, було б значно більше.

– Над чим Вам довелося працювати наполегливо? Що було найскладнішим і результативним? Що найбільше радувало?
– У період становлення на даній посаді не до вподоби була рутинна робота – «писанина». Наразі у мене про це інша думка. Адже створити досконалий документ, щоб він працював, допомагав справі, був написаний за всіма сучасними вимогами діловодства – це теж мистецтво. Але найприємніше для мене – сама творчість. Це – прем'єри, виставки, концерти, нові ідеї та їх втілення, реалізація різноманітних проектів, можливість бачити результати своєї праці, постійне спілкування з творчими людьми, котрі можуть генерувати нові ідеї, задуми.

– Чи вдалося Вам досягти позитивних зрушень у своїй роботі як управлінця? Адже відомо, що галузь культури завжди мала проблеми з матеріальною базою, кадрами, фінансуванням, яке здійснювалося за залишковим принципом.
– Стосовно проблем галузі і ставлення до неї маю таку думку. Взагалі держава виділяє для неї немалі кошти, але чи раціонально вони використовуються? Левова частка, близько 95 відсотків іде на видатки споживання, на заробітну плату працівників. На те, щоб закупити інструменти, зробити ремонти, допомогти художнім колективам та на інші потреби залишається 3-5 відсотки від бюджету на культуру. Я не можу сказати, що за ці два роки, як я очолював відділ райдержадміністраціїї, діяв залишковий принцип. Мало того, в останні роки, навпаки, фінансування збільшилося. Усі виплати і по зарплаті, і по інших видах платежів здійснювалися вчасно. Хтось може говорити, що робота у закладах культури району надається тільки на півставки, на 0,25 ставки. Але якщо немає навантаження на 100 відсотків, як же можна надати повну ставку?
Моє бачення вирішення проблеми. При створенні належних технічних умов, при переоснащенні сцени і освітлення, при залученні відповідних спеціалістів для творчої роботи, виконавці нашого району можуть виступити не гірше, ніж приїжджі, вартість квитка на концерт яких від 50-70 гривень. Інше питання, що на проведення районних культурно-мистецьких заходів в 2008 році було виділено лише 2000 гривень. У 2009-2010 роках – жодної копійки. Навіть на ювілейні заходи до 110-річчя з дня народження нашого видатного земляка, композитора І .О. Дунаєвського кошти не виділялися. У 2009 році вдалося провести ремонт даху районного Будинку культури.
Як сказав один мудрець: «Держава, яка не дбає про свою культуру – в майбутньому буде дбати про культуру інших народів». Тож маємо створити умови для розвитку творчих особистостей, гармонійного розвитку підростаючого покоління, де б панувала національна ідея, патріотизм, любов до рідного краю. Якщо ми не будемо поважати себе, нас ніхто не поважатиме. Тому на часі – реформування галузі. Потрібна нова нормативно-правова база, яку очікують працівники культури вже 19 років.

– Працівникам закладів культури доводиться знаходитися взимку в приміщеннях, які не опалюються. У таких умовах вони готують концерти, налагоджують роботу гуртків художньої самодіяльності. Заробітна плата невисока. Тож чи можна працювати в культурі і не бути «фанатом своєї справи»?
– Творча робота – справа своєрідна, її не виміряти кілограмами, відсотками. Можна прийти на роботу і, пробачте, тупо просидіти цілий день і отримувати зарплатню. А можна постійно «горіти» і запалювати інших. Вся справа в мотивації. Ще великий Г.Сковорода говорив, що головне щастя людини в «спорідненій праці». Тобто, якщо робота приносить радість – це щастя. А щаслива людина – енергійна, творча, мисляча особистість, прекрасний працівник, «фанат» своєї справи, як зараз прийнято говорити. Таких людей в Україні багато і на них тримається наша держава. Варто лише підтримувати їх, не душити ініціативу.
Багато чого можна зробити власними силами. Нами напрацьовано величезний фотоархів з якого поступово ми почали виготовляти стенди, буклети. Один стенд знаходиться у фойє районного Будинку культури. Він висвітлює творчі звіти колективів художньої самодіяльності у 2010 році. Наступний планувався під назвою «Фольклорне свято». На другому поверсі ми хотіли розмістити численні матеріали про розвиток туризму та художньої творчості в районі. Багато робилося на ентузіазмі, безоплатно, на власному обладнанні.

– Добре пам'ятаю чудові концерти ще в «живому» Будинку культури Лохвицького спиртокомбінату, де Ви працювали художнім керівником. Тоді Ви внесли живий струмінь в роботу цього закладу культури. Практично увесь репертуар сольних та хорових номерів складався з українських пісень. Як це Вам вдавалося?
– Повернувшись з лав Радянської Армії, в 1988 році готував творчий звіт Пісківського сільського Будинку культури. Тоді був наказ обов’язково мати в репертуарі художні твори про Леніна і Комуністичну партію. Я категорично відмовився виконувати і розучувати такі твори. Взяли іншого спеціаліста. А я представив тоді у виконанні ансамблю пісню «Ой у лузі червона калина» та інші українські твори патріотичного спрямування. Але з роботи мене не вигнали.
Де б я не працював, завжди намагався, щоб у концертному репертуарі було більше творів українською мовою.
Останнім часом деякі речі дивують. Наприклад російськомовний концерт у сквері м.Лохвиця на День Незалежності та ще й четверта пісня урочистого концерту: Tom Jones – «Sex bomb». В 2009 році на це величне свято ми навіть дискотеку робили україномовною – «Танці патріотів» називалась.

– Які вперше було започатковано Вами культурно-мистецькі заходи в нашому районі?
– Поряд із традиційними культурно-мистецькими подіями за останні два роки було започатковано кілька нових мистецьких проектів. Це відзначення Дня св.Миколая, районний конкурс козацької, військової та патріотичної пісні «Згадаймо славу ту, що в пісню перейшла!», вечір вокально-інструментальної музики «Магія живого звуку», а також відзначення Дня українського козацтва, свята Покрови. Серед нових заходів творчий вечір самодіяльних композиторів та авторів-виконавців Лохвиччини «З піснею по життю», велике фольклорне свято «Травневі роси фольклору» та інші.
Проводились ювілейні вечори вшанування: до 25-річчя створення народного хорового колективу «Дружба» (РБК), народного фольклорного колективу «Берегиня» (Яшницький СК), творчий вечір ветерана праці А.С.Тютюнника.
До речі, Олеже Семеновичу, щодо вечора «З піснею по життю». З Вами була домовленість про друкування в 2010 році світлин місцевих авторів, коротенької розповіді про них, нот і слів їх пісень. Спасибі за те, що виділяли одну сторінку в кожному номері «Лохвицького краю». З цього матеріалу ми власними силами хотіли видати збірку творів місцевих авторів з CD диском.

– Що Вам удалось втілити в життя, а що ні?
– За два роки, на мою думку, були зроблені впевнені кроки для подальшого розвитку галузі. Я намагався зробити те, що потрібне людям. Так було з відео, співпраця з пресою, створенням і наповненням сайту…
На мій погляд значно підвищився виконавський рівень аматорів сцени, викладачів, зросла масовість. Дуже багато талановитих краян побували на районній і обласній сцені, взяли участь у культурно-мистецьких заходах. Колективи і виконавці нашого району постійно брали участь і перемагали в обласних і всеукраїнських конкурсах, таких як обласний огляд-конкурс вертепів та колядних гуртів «Різдвяна феєрія» (м.Полтава), у Всеукраїнському конкурсі «Я патріот», Всеукраїнському святі «Калнишева рада» та інших.
У роботі бібліотечних закладів автоматизація і опанування новітніх інформаційних технологій стало вимогою часу, а держава на даному етапі не мала можливості забезпечити всі бібліотеки комп’ютерною технікою. Тому Лохвицька централізована бібліотечна система взяла активну участь у Всеукраїнському конкурсі по програмі «Бібліоміст». Переможцями серед семи районів Полтавської області стали: Центральна районна бібліотека ім.Г.Сковороди, Токарівська сільська бібліотека-філія, Сенчанська сільська бібліотека-філія та Червонозаводська міська бібліотека-філія №1. Вони отримали комп'ютерне обладнання та можливість підключення до Інтернету.
З метою створення умов для виявлення і розкриття талантів аматорів сцени, сприяння розвитку творчості місцевих поетів і композиторів, для запису різних жанрів народнопоетичної творчості, які протягом віків передавалися із уст в уста і дійшли до наших часів, в районному Будинку культури була обладнана кімната звукозапису, де здійснювалося комп'ютерне і музичне обслуговування сільських будинків культури і клубів, музею і бібліотек.
Вигідно вирізняв Лохвиччину з-поміж інших районів сайт відділу культури і туризму.
У цьому році планувалося кожен творчий звіт (проходять в лютому-березні) доводити до «кондиції». Обов’язково демонструвати на ТРК «Астра», вставляючи інтерв’ю з головами сільських та міських рад, з жителями даної території та демонструвати мальовничі місцеві краєвиди.
Отже можна стверджувати, що вдалося втілити в життя тільки перший етап – презентацію. На практиці, а не на словах ми довели, що на ті кошти, які виділяються на культуру, можна самим випускати нотні збірки місцевих авторів і учнів музичних шкіл, буклети, створювати кліпи, телеверсії культурно-мистецьких заходів, організувати районну музично-видавничу студію і робити іншу інноваційну роботу. Головне, щоб було творче горіння.

– Сергію Олександровичу, Вам, напевне, не можна було обійтися без підтримки однодумців?
– Мені пощастило працювати на згаданій вище посаді, коли головою райдержадміністрації був В.С.Щуров – людина небайдужа до розвитку культури і туризму, спорту. Тому я постійно відчував його підтримку, а відтак хотілося більше працювати, досягати поставленої мети.
«Кадри вирішують все» – знову цей вислів є актуальним. Поступово формувався колектив однодумців. Серед них найперший мій помічник – дружина – директор методичного центру культури і дозвілля Т.В.Заїка, працівник районного Будинку культури В.М.Кулик, колеги з методичного центру культури і дозвілля, клубні працівники, працівники ЦБС, краєзнавчого музею ім.Г.С.Сковороди. Була тісна співпраця з іншими структурами райдержадміністрації.
Хочеться подякувати за плідну співпрацю директору ТРК «Астра» А.М.Рековцю, редакції тижневика «Лохвицький край» та його засновнику Н.В.Щуровій, заступнику крайового отамана, отаману Лохвицького козацького полку Міжнародної громадської організації «Українське козацтво» І.М.Дуднику, голові районної організації «Спілка ветеранів Збройних Сил України» М.Д.Литвиненку, міському голові м.Лохвиці Н.І.Солонець, директору Сенчанського БДЮТ С.Г.Сьомаку, фотокореспонденту газети «Зоря» Б.П.Левченку, головам сільських рад. Була цікавою співпраця з головою районної організації «Спілка ветеранів МВС України» О.М.Зленком та іншими.
Постійно співпрацювали з нині покійним головою районної ради ветеранів Л.І.Божком.
Найбільша подяка – аматорам сцени, учасникам фольклорних колективів району!

– Багато зусиль витрачено на зйомку та монтаж концертних програм, культурно-мистецьких подій, що відбувались в районі, які навіть напряму не стосувались відділу, а потім транслювались на місцевому телебаченні. Практично жоден номер «Лохвицького краю» не обходився без ваших матеріалів. Детальніше, будь ласка, про Ваші зв’язки зі ЗМІ.
– Працюючи в Будинку культури спиртокомбінату (1995-2003), мені було дивно, що на місцевому телебаченні не пропагується культурно-мистецьке життя району, а тільки його частина – заходи які проходили в цьому закладі культури. Маючи в районі ТРК «Астру» можна було б скористатися цим і налагодити тісні зв’язки для пропаганди культури району, для підтримки ентузіастів, які після основної роботи поспішають до будинків культури, клубів, щоб дарувати людям радість.
Потрібно було терміново збирати, записувати, видавати нотні збірки з дисками, наприклад, фольклорних колективів району, щоб зберегти це надбання для майбутніх поколінь в цифровому і друкованому вигляді.
Я домігся того, щоб сесією районної ради були виділені кошти для початкової комплектації студії відео та звукозапису.
Це сприяло значній активізації в районі громадсько-культурного життя. До всіх державних свят, пам'ятних дат, народних, професійних свят проводилися змістовні заходи культурно-мистецького спрямування. Було забезпечено широкий інформаційний супровід цих заходів. Майже всі вони були відзняті на відео і продемонстровані на місцевій ТРК «Астра». Глядацька аудиторія розширилася в багато разів. На телеекрані їх змогли побачити не тільки лохвичани, а й тисячі жителів інших районів. Виготовлялися і регулярно демонструвалися відеокліпи за участю місцевих аматорів сцени. Це породжувало здорову конкуренцію між закладами культури, художніми колективами і виконавцями.
Створювалися власні відеокліпи для вітання працівників культури по ТРК Астра. Відеокліп «Шукав козак долю» (народний ансамбль «Пісенне джерело») жителі Лохвиччини та інших районів замовляють на ТРК «Астра» для привітання своїх рідних десятки разів. Значить людям це потрібно.
Дуже багато позитивних відгуків надійшло від громадськості Лохвиччини про телеверсії. Мали перспективу виходу на телеканали «Лтава», «Інтер», «Культура». Полтавський центр народної творчості використовував наші відеофільми для розповсюдження в області передового досвіду. Була унікальна можливість відзняти виступи виконавців і ансамблів на тлі прекрасної природи Лохвиччини, її історичних місць і пам'яток для розвитку туризму в нашому краї (ансамбль «Берегиня» Яшницького сільського клубу).
В 2008-2010 рр. Т.В.Заїка відзняла власною відеокамерою 105 годин перспективного відеоматеріалу. 78 годин продемонстровано в ефірі ТРК «Астра». Дана робота за мінімальними розрахунками могла б коштувати 140 250,0 тис. грн..
Лише у 2009 році у місцевих ЗМІ було опубліковано більше 140 статей різних авторів, поетичні твори місцевих майстрів поетичного слова, а також біля 550 світлин, що широко висвітлювали розмаїте культурно-мистецьке життя Лохвиччини.
На стадії створення залишився рекламний відеофільм про туристичні маршрути та краєзнавчі екскурсії Лохвицького району (відео+фото+дикторський текст). Мали задум представити туристичні маршрути та краєзнавчі екскурсії Лохвицького району на сайті відділу http://lv-culture.at.ua/ (дикторський текст + відео).
Широко проведена інформаційна робота сприяла створенню позитивного культурного і туристичного іміджу Лохвиччини. Варто зазначити, що телеверсії численних культурно-мистецьких заходів, які проводились у районі, розповсюджувалися на цифрових носіях (DVD) в кольорових рекламних обкладинках-буклетах, зокрема в культурно-освітніх та навчальних закладах району, області і навіть за кордоном.
Але ентузіазм – це лише перший етап. У сферу культури планувалося залучити: cпеціаліста з комп’ютерних технологій (створення і підтримка сайту відділу культури і туризму в мережі Інтернет, налагодження зв’язків з земляками, які проживають в інших областях України та за кордоном для залучення туристичних груп), аранжувальника, музичного керівника, відеооператора-фотографа, редактора, юриста. Потреба в таких спеціалістах – очевидна.

– Багато Вами виконано роботи, яка не входила в обов’язки начальника відділу?
– Як випустити буклет, кого послати на вежу з фотоапаратом? Таких працівників у відділі культури немає, не викликати ж з Полтави чи Києва?
Так було з відео. Те ж саме і співпраця з пресою. Студійна і художня робота, проведення репетицій, зокрема з держслужбовцями до професійного свята, або з сільськими аматорами сцени, чи з козацьким хором…
Щопонеділка і щовівторка у мене був «день преси». З 17 години і за північ я корегував статті різних авторів, в основному, працівників культури. Підбирав фото, писав супровідні листи і направляв по мережі Інтернет для друку. Цей же матеріал, але в кольорі, виставляв на сайт відділу культури і туризму.
Цим можна займатися на першому етапі. Як тільки система запрацювала, потім на перший план повинна вийти менеджерська діяльність.
В подальшому я планував що цю роботу виконуватимуть відповідні спеціалісти, яких мав навчити чи залучити. Так, наприклад, досить тривалий час не вдавалося залучити толкову людину на посаду головного спеціаліста. Відповідальність велика, а зарплата менша ніж у будь-якого працівника галузі. Це питання вдалося вирішити. Прийшла молода, дуже перспективна, талановита, зі знанням англійської і французької мов (що дуже важливо для розвитку туризму району), лауреат перших премій Міжнародних вокальних конкурсів О.А.Боярська, яка погодилася повністю освоїти процес відео зйомки і монтажу. Але на даний час вона теж не працює в галузі культури.

– Я знаю, що Вами був напрацьований логотип відділу. Що він означає?
– Логотип – символ, відправна точка відділу, який сприяв би підняттю культури району на якісно новий рівень. Адже не було свого обличчя культури району. Завдання було нелегким, тому що потрібно об’єднати багато напрямків роботи, якою займався відділ. Для цього прийшлось багато переглянути матеріалів і провести дискусії з працівниками культури, де були визначені основні аспекти розвитку культури району. Хотілося б подякувати за допомогу високопрофесійному художнику-дизайнеру В.М.Тимошенку, якого я з часом хотів залучити для роботи в галузі.

Отже символіка тут зрозуміла: гостинність краян – хліб-сіль на рушнику – це туризм, народні умільці. Народна і професійна творчість у різних жанрах (музика, живопис, хореографія, яка проростає з життєдайної сили землі).
Народний умілець із села Лука І.І.Козаченко виготовляє сопілки й інші музичні інструменти, які придбали навіть у далекому зарубіжжі. Не в кожному районі є такі талановиті майстри.
Художнє слово, скарбниці знань бібліотеки – це розгорнута книга.
Проекти різних культурних починань від охорони культурної спадщини і до написання сценарію – це олівець.
Вінчає емблему декоративний образ соняшника (були варіанти пшеничних колосків). Він символізує насіння, яке було посіяне культурою і дає свої хороші сходи…

– Сергію Олександровичу, чи впливали на Вашу роботу політичні уподобання?
– На різні політичні ігри-чвари у мене просто не було часу. Партії приходять і йдуть, а українська культура вічна! На мій погляд, все рівно в якій ти партії, якби тільки працював на благо людей і їх духовного розвитку.
Просто кожному треба сумлінно виконувати свої обов'язки, а політичні чвари залишити тим, для кого політика – єдиний можливий вид діяльності.
Культура повинна бути поза політикою і начальник відділу, який я очолював, на мій погляд, повинен бути безпартійним.

– Як проводите своє дозвілля?
– Кращий відпочинок – це зміна виду діяльності. Люблю проводити час в колі сім'ї. Організовувати свята для друзів, фотографувати. Велике задоволення приносить робота з дітьми – нещодавно організував дитячий хор в гімназії №1. Люблю відпочивати на природі.

– Що б ви хотіли побажати колишнім колегам?
– Я не вважаю, що є колишні колеги. Адже спеціальність культпрацівника і вчителя для мене – це сенс життя. Тому з професією не буду поривати. Найгірше – зупинитися. А найприємніше – служити людям, бути їм потрібним.
Тому хочу побажати всім працівникам культурної ниви не втрачати оптимізму й віри в кращі дні. Хай примножуються ваші талант і натхнення, а творча енергія хай приносять вам радість, задоволення від того, що ви збагачуєте людські душі світлом краси і духовної наснаги.

Розмову вів О.С.Лісняк "Лохвицький край" №102 28.10.2010